Цю кімнату неможливо з'їсти

Їй дванадцять, йому п'ятдесят. Вона — учениця, він — її вчитель малювання. Між ними зав'язуються стосунки, з яких потім важко виплутатися. Книжка, яку можна проковтнути за один вечір, але перетравлювати її доведеться набагато довше. — видавництво Ha!art

Тепер ти справді дотримуєшся правил, як би сказав мій тато. Зі всім погоджуєшся, навіть коли притягую до тебе додому полотно, «вставай ідемо малювати», командую я і малюю вагіну, що справляє враження вологої, але це тільки лискучий акрил, а ти біля неї малюєш кельтський знак. Я малюю задок, червоний від удару, а ти біля нього сердечко, довго на мене дивишся, як на глек, а потім кажеш «якщо б я хотів, ти б давно завагітніла». — фраґмент книжки

*

Нікол Гохголцерова (1999) народилася в Римавській Соботі, закінчила факультет графіки Академії мистецтв у Банській Бистриці, де зараз здобуває ступінь магістра.

Книжка «Цю кімнату неможливо з'їсти» — її дебют, за який вона була номінована на премію «Anasoft Litera» серед 5 найкращих прозових книжок Словаччини. Ця книжка вже вийшла чеською, угорською, сербською, польською, болгарською мовами, а тепер — українською. Молода режисерка Барбора Березнякова готує повнометражний фільм за мотивами історії. Наразі зроблені три театральні постановки цього твору — у Муніципальному театрі в Жиліні, у чеському театрі «Kam jdeš?» та за ініціативи студентів акторського факультету Академії сценічних мистецтв у Братиславі.